"в листопаді..."

в листопаді

точаться асфальти дощовою шрапнеллю

повітря вогке хоч викручуй мов білизну

не висихають навіть тижневі сльози

на кожному з рукавів

в листопаді

ми лишаємо відсирілі сірники поглядів

за власними спинами

де жовто-багряні дерева врослі у дощ

вже ніякі не смолоскипи а радше

закляклі в холодному акваріумі простору

тропічні рибки

з добряче облупленою лускою

в листопаді

ми розхристаними грудьми провокуємо вітер

і прощаємося так ніби топимо

великі червоні серця в акваріумах грудей

поки точаться асфальти шрапнеллю дощів

так само винних і невинних водночас

мов підсліпуватих прокльованців

із зозулиних яєць осені