В мереживі зорянім долю шукаю

В мереживі зорянім долю шукаю,

Чомусь заблукала й до мене не йде,

А я ж її змалечку досі чекаю,

Коли ж моє щастя до мене дійде.

Знедолена вдача - ні щастя ні долі,

Суцільні чекання у пошуку мрій,

Життя розтікається в часі поволі,

Вже скоро й спочину в могилі сирій.

Душа все бунтує і серце тріпоче,

З грудей вириваються в зоряний світ,

Та вічність прийняти нещасних не хоче

І небо глузливо шле сяйвом привіт.

Дивлюся на зорі та й долю гукаю,

Агов моє щастя, агов мій талан.

Сузір'я мовчазні та й я замовкаю,

А зоряне сяйво віщує обман.

У зорь мерехтіння пророче й правдиве,

Захочуть то скажуть що правда що ні.

Чоло вже у зморшках, волосся вже сиве,

А щастя нема і не буде мені.

Чимось я прогнівив, не зміг догодити

Тим суддям що з неба суворо зорять.

Прохаю не кривдити й благословити

Останні хвилини що смерть сотворять ...

30.05.2021