“В моїх повіках напівсонних”

By Дмитро Павличко

В моїх повіках напівсонних

Застигло сонце молоде.

Як бджолами покритий сонях,

Воно так міниться й гуде.

Між сновидінням і явою,

В моїй сльозі стоїш і ти,

І над твоєю головою

Палають соняшні світи.

***