“В моїй груді дужа сила”

В моїй груді дужа сила

В’ється, б’ється, пресь надвір.

Вже ростуть легенькі крила,

Щоб летіти на простір.

Я окроплю їх росою,

Змию з себе бруд і пил

І полину ген до бою!

Є відвага, доста сил!

Не страшні мені кайдани,

Не ляка лиха судьба!

Йду боротись з ворогами!

В мене втіха – боротьба.

Я добуду волі-долі,

Знайду щастя, знайду рай,

Втихнуть плач і людські болі,

Усміхнуться серед кволі,

Усміхнеться рідний край!

Доки в серці дужа сила

Ясним полум’ям горить,

Доки кровця не застила,

Для родини хочу жить!..

Гей, до бою з ворогами!

Плач і смуток занехай!

Розірвем тяжкі кайдани,

А з неволі вольний встане

І щасливий рідний край!..

ІЗ РАННІХ ПОЕЗІЙ, З ЦИКЛУ “ВЕСНЯНІ МРІЇ”