В неї весілля

В неї — весілля. Квіти, шум, гості.

В мене — чай, підручник і спокій у кості.

Мама каже: “То ж сестра!” —

А я мовчу: чужа душа.

Там грає музика, тости й слова,

А в мене — тиша, і в ній голова.

Вони хай крутяться в тому танці,

А я — у власній емансипації.

Бо не кров, не крик, не рідня на словах

Визначають, хто в серці, а хто у правах.

Хай їй щастить. І хай не вертає.

Я без театру — і рай починає.