"в нічному небі..."

в нічному небі

оточений темрявою місяць

стікає долів талим світлом

хто йде слідами роменів

з ампутованими пелюстками

на яких ворожила дівчина

з очима відвертішими за зізнання

надряпані на стінах катівень

хто вчить долоню

пестити шкарубку вербову кору

мов найтоншу жіночу шкіру

в пошуках прихованого

серцебиття

хто тренує око вирізняти

на тремтливій від сонного

дихання риб поверхні води

серед пластику й баговиння

відбитки босих ступень

хто на зарослій щетиною очерету

щоці берега

шукає порозуміння з тишею

стишуючи навіть внутрішній голос

усамітнений в келії піднебіння

поки пливе — так давно пливе —

сплетений з роменів вінок

по одній підземній ріці

поки заплітається в коси

туге вербове коріння

поки оточений темрявою місяць

тримається попри все

до останньої краплі світла

14.08.21