в очікуванні добрих новин

Протринькав геть весь тиждень

В очікуванні добрих новин,

хтось мимохідь мене в їх приході запевнив

нашорошився як яка вижла,

чи далматин,

прислухався – виждав:

це пророцтв ритуали древні,

очікування невідомо чого - одна з моїх провин,

mea culpa. Яку я досі плекаю ревно.

Та певно єдина подія, що трапилась

Впродовж цих днин – я вижив.

Склався з двох половин:

Давида і Голіата. Акт милосердя і престижу.

І до світанку себе самого зсередини думками вижер

Ледь не до останку!

і в цім зловживанні я, мабуть, не один:

ба більше: для когось важливою ланкою

є це очікування, чи стрижнем

На ціле життя. Як і однією з причин

Його занедбання. Дивовижно

Як світи народжуються в теплих калабанях

крові з наших пуповин,

Ми мікрочастинки, з амплітудою коливання

Між «є» і «не є». Ціла купа вин

Перетворена з води, та ці безперестанні вливання

В наші таланти є даремним з характером таким!

Бо ми – не альфа і омега, ми - вперше і востаннє,

Навіть не пересихаючі водойми, а сухі місячні кратери,

З впливовим людським фактором, що в стані

зруйнувати вежу із черепах до самого низу!

Та хто ж таки допише ту коротку історію трАкторів

українською? Без сюрпризів.

Пройде босоніж по тонкому обледенілому карнизу,

розважливо мов каравани широкими торговими трактами,

щоб надію тонким отруйним крижаним лезом страх не пронизав

і не приперся чорт зі своїми контрактами,

ніби він ладен врятувати тебе від стовпа в купі хмизу,

Та завадить тобі на очах катарактами,

щоб вичитати все як слід до підписання (його веселі капризи)

Знай каже, світ не театр, а антреприза!

А ми давно вже тут не дієвими особами, а артефактами,

І нам належить місце, де час без болі поволі зітре нас в імлі,

У людства й досі середньовічна криза,

Колись ми мандрували в далекі краї за опіумними екстрактами

Перемальовували мапи і міняли форму землі!

А тепер безсилі навіть боги великі і малі

Навести лад із нами. І будь-яка експертиза

Тепер доведе що у нас проблеми з контактами.

Це шиза? Виродження? Чи вбивство жорстокими фактами

Як теорія життя відійшла далеко від практики.

Ми п’ємо вино та закушуємо облатками,

А все й досі не маємо гадки ми

Чи варті ці всі намагання нас врятувати Божих крові, поту і сліз?

Чи є ці всі безмежжя нашими спадками?

І якого милого з такими думками я в цю пітьму вліз?

Зірки й далі променять, та не для нас, бо що ми на їх тлі?

Хіба попередні біглі правки редактора…

Глосарій:

* mea culpa – моя провина (лат.)

*«Черепахи до самого низу» (англ. Turtles All the Way Down) — підлітковий роман американського письменника Джона Ґріна

*«Коротка історія тракторів по-українськи» (англ. A Short History of Tractors in Ukrainian) — роман британської письменниці українського походження Марини Левицької