В першу чергу треба бути людиною

В першу чергу треба бути людиною —

Ця істина проста, та не для всіх.

Чи мова вирішує твою особу?

Чи лише сокровенне, що в тобі?

Коли ти цькуєш рідну меншу сестру

За те, що інша кров тече у ній,

За те, що голос іншої культури

Звучить у її пам'яті і сні,

**Скажи, як це тоді усе назвати?**

Ми з тобою жили поруч, пліч-о-пліч,

Від одинадцяти й до двадцяти шести!

А ти смієшся з походження мого,

З друзів своїх, що поряд є завжди?

Мій батько румун, а мама — українка.

І я поважаю націю свою.

Не в мові діло, а лиш в нашій суті,

У тому, яка ти, зрештою, людина.

Хіба ж нацист лиш той, хто шкіри колір

Ненавидить, чи іншу має причину?

Ти кажеш: українець – нацист?

Не через те, що він із Австрії чи Німеччини,

А через вчинки, дії, слова,

Коли людина іншу зневажає.

Коли ти ґвалтуєш душу і мораль

За те, що інший колір чи єство...

**Яка назва тому? Кажи, усього прекрасного?**

Чи це вже просто лють і єство зле?