В сплетінні вулиць, мокрих доріг,

В сплетінні вулиць, мокрих доріг,

Дощу і слизької бруківки,

Повздовжнього світла тусклих ліхтарів,

На вигляд жовтих, як сірка ,

Роздивляюсь зелені очі твої:

Таємні, як вода Синевиру.

Не бачив ніколи такого в житті

І зараз ще досі не вірю,

Що можу розгледіти їх глибину,

Пірнути у темні зіниці,

Пізнати невинну загадку твою,

Відкрити усі таємниці,

Навмисно відчути невинність святу

Твого тіла із запахом м'яти.

Твоїх губ, поцілунків,

Твою теплоту -

Квітку весняну кохати.