“В Вас стільки сонця золотого”

В Вас стільки сонця золотого,

Блакиті чистої, тепла, —

Неначе з краю чарівного

Вас хвиля моря принесла.

І як Ви можете тут жити,

Серед безлюдних цих пустель,

Промінням серця свого гріти

Граніт холодний мертвих скель!!

Чи принесли Вас крила хвилі,

Щоб Ви світили в сизій млі,

Щоб люде вірили, терпіли

І ждали сонця на землі.

18 вересня 1941 р.