В затінку стокротка мліє

В затінку стокротка мліє,

Моє серце студеніє,

На узліссі – спів і щебет.

Чом змовка у серці трепет?

Гей рости, стосила ниво!

Над тобою кинусь живо,

Ніби жайвір стоголосо,

І торкне грудей колосся,

Збудить пісню, залоскоче,

Моє серце затріпоче

І од ласки й благодаті

Буде з вітром щебетати.

Впадуть тіні на долини,

Промінь пестити покине.

Не хиліться, колосочки,

Не журіться в холодочку!