В путь!

Свобода птиці, що перелітає океани,

у променях сонцесяйних.

Зібрав у торбу лаштунок потрібний, начиння —

і ладнайся у путь, що ніхто її не відніме.

Людська проза й поезія залишаться за бортом.

Радість пролунає останнім акордом.

Пункти призначення багатьох

              сфокусуються в один вузол.

Один пов'язаний з усіма, з усім людством.

Йдемо. Нам з тобою з дороги? Чудово.

Найвище цінується те, що є безумовне.

Селища виринають одне за одним у пам'яті.

Тарас Шевченко опівночі заміряється малювати.

Фотограф не встиг забратися геть

                        під час зйомки виверження вулкана.

На серці скривавилась ледь затягнута рана...

Свобода зумовлює більший хрест і відповідальність.

В разі пóмилки — гаряче перед ближнім покаюсь.

А на радінні хороводи поведемо без упину

по пришесті до града, де живуть добрі боги і богині.