Вакханалія

By Андрій Любка

я живу отут напиваюся знову

заглиблений в себе немов у єресь

зустрівши чортів забувши єгову

приходять вночі і стукають в двері

засмаглі студентки двоногі пантери

вологі мов щогли після змивань

оголені курви виходять в етери

заходить в облогу вологий жадан

і тут я згадав про аскольда і діра

до чого тут дір коли ця діра

засмоктує в себе як води нілу

це наче море пірни аж до дна

і винесеш перли натрудишся досить

а тут ти помітив цитую франка

танцює петро і архангел йосип

хмільні від вина стрункі мов стіна

і білі спалахи наче фари

і збуджені крики дам тобі дам

а зранку посплю забивши на пари

спраглий кохань і нових злягань