Вакха-

О, Господи, яка вона бридка

Спітніла туша в сяєві неону! 

Така ж тобі здаюся зараз я? 

Лиш не кажи "Точнісінько такою". 

Ніколи, прошу, більше не малюй

Оті вульгарні темно чорні стріли. 

Вони потворні!  Хоч у вічі плюй! 

Вони жахливі! Ти здавалась мила... 

Твій вакханальний кислий сміх, 

Звучить я мій найгірший сором. 

Тебе покинути не гріх, 

Це, обіцяю, буде скоро!

То ви знайомі?  Зовсім ні?! 

Скажи тоді мені,  шановна, 

Чого ж він верхи на тобі, 

Чудовий привід - "не надовго"! 

Твій сором вже твоє ім'я, 

То зватиму тебе як мати, 

Вона не знає...   Знаю я! 

Тобі до цього не звикати. 

Ні,  я не друг. Тобі?- Ніколи. 

Бо ті,  хто був в моїм житті, 

Зі мною спільну мають мову, 

А ти- лиш п'яні балачки.