«Вам страшно тої огняної хвилі»

Вам страшно тої огняної хвилі,

Коли з мільйонів серць, мов божий грім,

Закута правда бухне і застилі

Шкарлущі світу розірве на нім?

Ви боїтесь, щоби криваві хвилі

Не потекли і не підмили дім

Блискучої освіти, не змулили

Швидкого поступу думок зовсім?

Не бійтеся! В кривавих хвиль навалі

Не згине думка, правда і добро,

Лиш краще, ширше розів’ється далі.

Не бійтеся! Не людськості ядро

Та буря зломить, а суху лушпину, –

Ядро ж живеє розростесь без впину.

1880