Вареники з сиром

        ВАРЕНИКИ З СИРОМ

Друзі, якщо хтось скаже, що я не люблю природу,

Не вірте, клянусь вам – це натуральна брехня!

Люблю я будь-яку послану Богом із неба погоду,

Поле засіяне хлібом, зелене і коли вже стерня!

Я безмірно, любі, закоханий у запах акації,

Я млію коли сонечко з моря підіймається в небеса!

А запах бузку достойний у мене неземної овації,

Для мене золота осінь – це не диво земне, а чудеса!

Ну, що, шановні, сподіваюсь – я вас розніжив,

Ви разом зі мною будете палко природу любити!

Правда, признаюсь чесно – я вас ще не потішив,

Я тільки зараз справжню любов буду у вас будити!

Я не знаю, що полюбляють інші письменники?

Може гарних дівчат, а може смачну ковбаску!

А от мені зранку і увечері окрім єства подай вареники,

Я їх коли побачу, то наче пірнаю в чудову казку!

Я люблю їх без краю, безмежно, до непритомності,

Вареники в сметані – із сиром, із вишнями і з капустою!

Їх я не проміняю на будь-які дорогі коштовності,

І ніхто, нізащо не купить мене будь-якою спокусою!

Ви спитайте мене: – а якщо ложками чорну ікру?

Чи язик яловичий, печериці, чи голубці домашні?

Ні, від відсутності їхньої, повірте, друзі, я не помру,

А ось вареники дай мені навіть, якщо вже вчорашні!

Я бачу їх тільки-що з печі і димок над макітрою,

І запах такий, що готовий на будь-яке звершення!

А природа навкруги розквітає живою палітрою,

А мій день, що попереду – це суцільне піднесення!

Я готовий любити, творити і до неба злітати,

Я готовий любов віддавати свою всім довкола!

За вареники із сиром зірки з неба готовий дістати,

Я готовий милу природу любити і тоді коли вона гола!

А якщо випаде щастя посмакувати вареники на природі,

У моїх друзів, на лузі, під шовковицею вітвистою!

То я готовий голосно заявити при чесному народі,

Вареникам в Україні – ура, бо без них навряд чи я вистою!

Леонтій Павлюк 30 січня 2024 року.