Ватра на снігу

"Де край завірюх, сніг, лють, 

Де вітер... - біда...

Враз можна і не збагнуть:

Людина.... - бліда...

Почне тихо йти, немов,

Втрачаючи час...

Спасе тільки друг (агов!):

Багаття.... - сніг... згас...

Хто ніч розсував плечем,

Сибіру тайгу...

Той знає, чому мечем

Є ватри... - змогу:

Так, стихне снага біди,

Життя... -  палай...

І друга врятує... - йди...

Багаття... світ - плай.

Квітує вікна лід - скло:

У світі... - свята...

Якщо ж ти помітиш зло,

Що гине мета...

Що можу повзти ледь - ледь,

Я, впасти, змогу,

- Мені подаруй... - (біс, геть...)

Тепло у снігу.

Нехай не тріщать дрова

У ватри доріг...

Скажи мені: "Геть слова!"

Обставин всіх збіг...

Враз буде біді - біда,

Нам... - щастя доріг...

Сніг ватра з'їда... з'їда...

- З багаттям, ти, - встиг."