Вбивай мене словами і шматуй

Вбивай мене словами і шматуй.

Добий мене. Бо я і так вже мертва.

Я пережила сотні тисяч бурь.

Але ось ця була уже нестерпна.

Шмагай мене. Тавруй свою печать.

Знов ти залишиш на мені цей спомин.

Слова. Слова. Ще трішки й спопелять.

Й душа відлине через сірий комин.

І полетить у небо до зірок.

Розхристана, сполохана й неждана.

А ти кричи на тіло без думок.

Ще вчора ти шептав йому : “Кохана”…