вчувається в словах у Ваших драма

Вчувається в словах у Ваших драма.

Я розумію – жінка, але все ж,

Я – не поліно, Ви – не пилорама,

Навіщо стільки фантастичних меж?

Пробачте, та це біг на стадіоні,

Вже енний старт і сили геть нема.

Мчимось по колу, мов шалені коні,

А в нас хіба подоба не людська?

Полеміка – тотальна ретроспекція,

Кидаємо, мов м’яч у грі, флешбек,

Хоча один для одного – проекція,

Егоїстичний демонструємо фідбек.

Ну, знаєте, я крайніх не шукаю,

Хоча скидається напевне і на те.

Розумна Ви, таких я поважаю,

Але ця драма – колосальне тім «проте».