ВЕЧІР ДЛЯ НИХ

ВЕЧІР ДЛЯ НИХ

Кав’яр червоний смакувала,

Іскрилось в келиху вино,

На думку спало, пригадала…

Заглянув місяць у вікно.

Кав’яр, неначе намистини,

Вино, вогонь і білий сніг,

Вона всміхнулась без причини –

Її торкнутись спогад зміг.

Він частував її шампанським,

Постійно в келих доливав.

Той вечір був таким коханським,

Здавалось – час завмер і став.

Вогонь потріскував в каміні,

Кав’яр й шампанське на столі,

Застивший погляд на коліні

Й між ними щастя на крилі.

В повітрі пахло мандарином

І сніг торкався підвіконь,

Вона була його єдиним

Палким натхненням, як вогонь.

Він обіймав за плечі ніжно,

Неначе шовк – її рука,

Була уже година пізня

І грала музика легка.

Кав’яр, вино і він із нею,

Глибокі й щирі почуття,

Вона для нього є зорею,

А він для неї – відкриття.

17.11.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025

ID: 1051640