Вечір. Роздум

Дивлюся я в вікно своє вечірнє,

і лине тисячу думок у голові.

І сонце світить тьмяно на дорогу.

І сльози капають, тихенько по мені.

Життя проходить дуже швидко люди,

А спогади ще ніби десь живі.

В гріхах застрягли ми всі з вами.

Така ось думка лине у мені.

А сонце світить усе слабше,

І світло ледве поступає.

Отак життя і наше скоро згасне,

Й сліди свої воно у нас лишає.