Вечірні думи

Чомусь у вечорі мені буває сумно,

Я згадую усю мою сім'ю.

Як нещодавно ще рибалив з братом,

І з батьком загрібали скошену траву.

З матусей розмовляли коло хати,

І літні вечори як коротали у садку.

Я так хотів би лиш на мить в минуле літо,

І з усієй родиною к нам у село гайнуть!

Але на чужині я маю бути...

Самотності й печалі тягар важкий тягнуть.