Вечірні рядки (247)

Я вечори проводжу у кімнаті,

під музику, і тихий гомін міста.

Там мої мрії, подуми крилаті,

зростають, мов хліби з пухкого тіста.

Я ночі проживаю в сяйві духу,

в неспокої душі, і з болем в тілі.

Моє єство з поезій, снів і пуху,

я зорі в небі бачу тільки білі.

Я вечори проводжу у кімнаті,

під музику, і тихий гомін міста.

Мої слова - мов звірі волохаті,

зігріють, чи з‘їдять, як совість чиста.