Вечірній Київ плине за вікном...

Вечірній Київ плине за вікном,

Свічками вгору відлітаючи каштани

Несеться потяг стрімким батогом,

Летять закуті в промені баштани.

Засмаглий соняшник вклоняється землі,

Яка його зростивши цілувала,

Мрійливе літнє сонце в мареві

Так ніжно усміхається і тане.

В повітрі запашному тихий дзвін

Далекої дзвіниці, перші зорі,

Розмови ластівок і цвіркуна в траві

Серед роси в не скошеному морі.