Вечірнім вітром казку розкажи

Вечірнім вітром казку розкажи,

коли у вікон вимикаються екрани,

кіно про миті щастя покажи,

зливним дощем замий болючі рани.

І ,розливаючи по вікнах дощ сльозами,

із келихів ігристого вина,

я все життя прожив сьома роками,

кордон кохання повсякчас перетина.

Ти розкажи мені про ті світи далекі,

де все є так, як і було тоді.

Нехай мене несуть туди лелеки,

я розчиняюсь, немов цукор у воді.