Величальна колискова

Ще імені твого не знають солов’ї,

Ще імені твого не чули квіти,

І літо, і сніги, і літечка твої

Тобі не поспішають прилетіти.

В білій льолі, люлі,

Спатоньки-спатулі, —

Тато-мамо, тато-мамо

Колисали…

Колисало небо

Білу хмару,

Колисало море

Хвилю кару…

Ще ніженька твоя не знає далини,

Щасливий мак цвіте біля криниці,

І ти як мак, про щастя бачиш сни,

На них ніяк не можеш надивиться.

В білій льолі, люлі,

Спатоньки-спатулі, —

Тато-мамо, тато-мамо

Колисали…

Обнімало небо

Білу хмару,

Обнімало море

Хвилю кару.

Щаслився ж і цвіти, метелику малий,

На долю і на волю тополину,

Понад Дніпром, де сонце, де орли,

Понад Дніпром на світ, на Україну.

В білій льолі, люлі,

Спатоньки-спатулі, —

Тато-мамо, тато-мамо

Цілували…

Цілувало небо

Білу хмару,

Цілувало море

Хвилю кару…

1970