Венера

Ти на мене лягла так біло,

можливо тому, що я - негр

(на полі минулого літа

засмагав у рідного діда).

Або такі мої гени.

Ти сіла на мене так легко,

можливо тому, що я - вепр

(став обширним від жиру,

не збриваю щетину).

Або ти перед тим була в туалеті.

Ти торкнулась мене так грубо,

можливо тому, що я - камінь

(холодний, важкий, безсердечний,

непорушний, лежачий і впертий).

Або ти не дружиш з руками.

Ти мені засміялась широко,

можливо тому, що я трохи кумедний

(кольорово розмальований клоун,

жарти рівня початкової школи).

Або ти цілковита дурепа:

Шкіра - як стіни,

повний брак вітамінів.

З-під неї - кості,

як на пральній дошці.

Кольору осені зуби,

ноги бриті ще в грудні,

а зі слів сутенера,

мала б бути Венера.