Вербна неділя

Була Вербна неділя —

   теплий, сонячний день.

Я гуляв в парку з внуком.

   навкруг зелень дерев - акварель.

Природа чекала Великдень,

   звисали на клені вже китички,

Виблискували зеленню,

   на тлі неба, неначе свічки.

Назустріч йшов солдат молодий,

   у формі новій - колір весни.

За плечима рюкзак бойовий,

   в очах — ще мрійливі думки.

Йшов неквапливо він по алеї,

   юний, мов цей клен у парку,

Свіжий, зелений,

   як весна, що в ріднім краю.

Чи новобранець він, чи у відпустці —

   не скажеш одразу, не знаєш чому.

Молодість, сила, енергія в русі,

    як клен, що тягнеться в висоту.

Яка ж доля завтра чекає його?

   Геройство, медалі, чи дрони вночі?

Молода мати молитиме щиро за нього!

   Чи дівчина оберігатиме щастя ключі?

Тихо вслід йому глянув,

    і подумки солдату я побажав:

Нехай росте той клен далі,

    щоб до родини він знов повертав.

Весна нам дарує надію й наснагу,

    мрійливі бажання і віру в життя.

Хай Бог береже молодого солдата

    І всіх, хто чекає його вороття!

Квітень 2026р