Вересню

Чи то тулитись губами у ніч до жаху,

Вогкому в дощ, чи то стати самим дощем? -

Цей корабель в дірках у іржавих цвяхах,

Вересень цей не добрий, наче життя нікчем.

Та не заводь у кишенях щурів пихатих,

Осені не корися- годі раптових сліз!

Хто ще з тобою тут тулить до стін горбатих,

Щоби на їхньому тлі топити за конформізм?

Ні не пізнає дочасно оте твій ворог!

Друг не побачить у злиднях між наглих справ! -

Чи то пірнути-но глибше в своє болото,

Чи то злетіти по вище...

                                                                         et cetera*

p/s

https://www.youtube.com/watch?v=flDRL0JNAeY&list=OLAK5uy_k_AygRWFxjwxm3TOlJF28EGl2VFFZpW5g&index=4