Веселка

Сміявся світ.

А мій кричав.

Диявол душу роздирав,

І всі ці ворони сліпі.

Клювали оченькі мої,

Пили ті крапельки червоні,

Що тихо падали з долоні.

Тримався світ лиш на воді,

Яку приносили вони,

А я пила й не розуміла, чому вода почервоніла.

І враз урвався мій терпець,

Пішла я з криком навпростець,

Порвала нитоньку надії,

На якій трималися всі мрії.

Мене все знову спокушали,

Хотіли напоїть...

А я КРИЧАЛА...

Все тихо падало крізь землю,

Постійно марило в очах,

І сон мій тихо пролітав,

Свідомість мою забирав.

Тримався світ лиш на воді,

Яку приносили вони.