Весна нам знову принесла кохання

Весна нам знову принесла кохання

Таке нестримне, мудре і палке,

Я знаю, що кохаю, як востаннє,

Я розкажу в віршах тобі про те…

Ми кожен сам по собі — досить сильні,

Ти, навіть, більше, бо ти — чоловік,

Я жінка, так створив мене Всевишній,

Я жінка, то я розсуд, а то — гріх…

Твій гріх, що найсолодший до нестями,

На кожнім кроці права’ й не права,

Я буду поряд: дарувати радість,

Та вірити у тебе і дива…

Хай стану я натхненням твоїм знову,

Щоб відчував жагу ти до життя,

Щоб довіряв рукам моїм і слову,

Щоб шепотів у сні моє ім’я…

Весна нам знову принесла кохання

Таке нестримне, мудре і палке,

Я знаю, що кохаю, як востаннє,

Я розкажу в віршах тобі про те…

(Ніка)

Квітень 2025