Весна

Ну, така вже весна! Як диво!

Впала посмішка і пече.

І регочеться, і щасливо

гладить травень моє плече.

А вуста!.. Розпашілі маки.

Щось шепочуть із вітром в такт.

Пелюстково і тихо-м'яко

обіймає рум'яний сад.

Біле-біле усе довкола.

Я свій вельор калині дам

І піду ген за видноколи

Вчитись ніжності сонних трав.