Весна..

Весна.. Вже у саду відцвів бузок.

Той аромат так голову дурманить...

Більше не брешу "Все у мене ок",

І більше не живу в своїм обмані.

Весна... Усе цвіте, життя живе

Коротке, допоки вітер не зірве

Ті пелюстки із яблуні чи вишні

Та у вікно до мене не пошле.

Весна... А в мене досі лютий,

І в голові застрягли ті слова,

І знаю, що нічого не вернути:

Дорога у один кінець була.

Весна... А я одна не квітну,

Той лютий назавжди мене зламав.

Чому я як той цвіт просто не зникну?

Хто б відповідь на це питання дав?...

Весна... Знову відцвів бузок...

І зникли жаль та біль в моєму серці,

Невдовзі все буде зі мною "ок",

Постукали надія й спокій в дверці.