Весна

Я весною наче народжуюсь знову і знову,

Я в квітні кожного дня прокидаюсь в раю!

Я душею весною випиваю палітру медову,

Наче з Богом граю у щастя і все виграю!

Я шалено обожнюю, як Земля оживає,

Як бруньки набираються соку земного!

Я любуюсь, як Бог двері в рай відчиняє,

Як на Землю вливає він меду густого!

Нарциси на клумбах, наче чари прекрасні,

Вишня до обрію вкрила все білим цвітом!

Тюльпани повсюди немов зорі атласні,

Запах бузковий несеться над світом!

Я в блаженстві від тьохкання соловейка,

Як побачу лелеку в гнізді, то безмежно радію,

Я куди не погляну – природа всюди новенька,

І назустріч краса, від якої я щиро п’янію!

А на синьому небі барвисті хмарки,

І кульбабки в зеленій траві, як дивина!

А навпроти троянди неначе ляльки,

І весна вже від Бога, як чудо і як новина!

Мені хочеться, щоб на світі зими не було,

А на Землі, щоб правило бал тільки Добро!

Я бажаю, щоб зло на Землі вже своє відбуло,

І щоб щастя витало над кожним двором!

Все цвіте, духмяніє і робить блаженним,

Жити хочеться щасливо і тільки весною!

Хочеться руку подати людям нужденним,

Хочеться навік розпрощатись зі злою зимою!

Леонтій Павлюк 8 травня 2024 року