Весни намисто

Подякувати хочу тому, хто придумав чати,

Які говорять ще слова: «окей», «відповісти", «ігнорувати».

Бо я на них тепер надіюсь, як на Бога,

Тебе почути – найкоротша це дорога.

Та лиш хотіла б звідси я забрати

Те неприємне слово одне – «ігнорувати».

Залишити – «окей" й «відповісти".

Так хочеться свою любов до Тебе донести.

Щоб Ти повірив, що вона прекрасна й чиста,

Як білий сніг і як весни намисто.

Й що я щаслива, що її пізнала,

Так як Тебе – я ще нікого не кохала.

***