ВЕСНЯНИЙ РАНОК У СЕЛІ

Нам ранок весняний дарує світанок,

Ранкову зорю та туману серпанок.

Урочисту тишу й повітря свіженьке,

Вмивається вже кошенятко руденьке.

Дарує нам ранок легку прохолоду,

На день, обіцяє, хорошу погоду.

І перший промінчик ранкового сонця,

Що падає зайчиком в хатнє віконце.

Зіває собака й витягує спину,

І півень горлає й кричить без упину.

Дідусь виганяє корову на пашу,

А бабця зварила молочную кашу.

Матуся замішує хліб на заквасці,

Сміється маля у дитячій колясці.

Татусь на городі уже при роботі,

І кумкають жаби за полем в болоті.

А ще подарує нам ранок привітний,

Святкове та радісне небо блакитне.

І росяну стежку, що змійкою в"ється,

Яка у траві до озерця крадеться.

І пахощі квітів й густої травички,

Щебечуть в саду горобці та синички.

І бджоли обсіли старесеньку вишню,

Що пахне й цвіте біля хати розкішно.

Так, пору вранішню, село зустрічає,

Бо тут маяття городського немає!

Гармонія побуту - скромна й чудова!

І кожна людина тут духом здорова!

Всі люди робочі, спокійні та щирі,

Тут праця реальна в думках і на ділі.

А кожній роботі - є черга своя,

Відміряно все тут від А і до Я!

Й привітно вітаються всі спозаранку,

Міцного здоров"я! та Доброго ранку!