ВЕСНЯНИЙ РАНОК

Обліпив весняний цвіт гілки абрикоси,

Зеленіє вже берізка, розпустила коси.

Ще й сережки начепила, легкі та пухнасті,

Шлють ранкове привітання солов"ї горласті.

Ніч минула, тільки сльози на траві лишила,

Щезла вмить, коли світанок вже розправив крила.

І прозорою росою ці сльозинки сяють,

Як розірвані намиста з гілочок звисають.

Тішить нас весняний ранок дивною красою,

Свіжий вітер обвіває землю теплотою.

Поспішає проростати молоде коріння,

Огортає їх ласкаво сонячне проміння.

Пробудилася природа, стало тепло на душі,

Рима у рядки лягає, легко пишуться вірші.

Гордо голову тримає ніжно-голубий ірис,

Аплодую Весні:"Браво!" Та запрошую на біс!