Весняного цвіту просить душа

Барвінком стелилась

І долею вишитії

Літа мої нині

Ідуть уже до осені,

Хоч у серці літо,

Душа ж моя просить іще

Весняного цвіту.

І квітує ромашками

Вона навіть взимку,

Хоч буває і важко їй,

Бідна плаче тихо,

Щоб ніхто не бачив, звісно,

Як вона страждає,

Почуття свої у пісні

Й віршах виливає.

2019 р.