ветування корою...

ветування корою,

поперекові простріли дерев,

крило по периметру

обмежується проваллям,

холодна зброя крику

горлом стартує а не закінчує,

добрязкалась кропива

до шумовиння на хвилях звуку,

увесь м’якуш був лише

подушкою безпеки при

падінні абрикосових кісточок

(нехай їхні тіні

ростуть великими і гінкими),

розходяться вже поволі

тазові кістки простору

народжуючи рудовологе передчуття

сло́ва яке починається зі здивування,

спогади озираються на своїх власників

стенають плечима подробиць,

у сирій коробці з-під сірників

за крок від себе

ризикує відвогнути

майбутній вог...

...а десь ще трава що не знала тіла

ні живого ні мертвого ні твого

24.07.24