VI “Де несмертельність, виснена у снах”

Де несмертельність, виснена у снах,

що їй приносив жертву людський ґеній?

Не весь помер ти. Житимеш в синах,

і внуки понесуть в майбутнє ґени.

І дух живий твій на папері книг,

де віднайде слова твої читач твій,

і, може, пам’ять лишиться про них

серед колег в літературнім братстві.

І хоч я бачила тебе в труні,

не вірю я, що повністю помер ти:

ти житимеш невпинно у мені,

як частка серця, до моєї смерти.

жовтень 1992