«Ви плакали фальшивими сльозами»

Ви плакали фальшивими сльозами

Над моєю недолею, жаліли

Мене, махали жалісно руками,

Та помогти мені не вміли й не хотіли.

«Жаль бідного! З дороги марно збився

І згиб! Ми се згори вже добре знали!

Дурний був, за пусту роботу, бач, вчепився.

І ось куди його фантазії загнали!»

А другі, ще милосердніші, бистро

Здвигаючи плечима, промовляли:

«Ось до чого веде погане товариство,

Сліпая віра в мрії-ідеали!»

Пожалували всі мене, а далі

Пішли – хто на обід, хто в карти грати,

А хто судить запертих в криміналі,

А я лишивсь під тином умирати.

31 мая 1880

Вни плакали фальшивими сльозами

Над моєю недолею, жаліли

Мене, махали надо мнов руками,

Но помочи мені не думали й не хтіли.

«Жаль бідака! З дороги марно збився

І згинув, ми то наперед сказали,

Що згине! Дурень, за пусту вчепився

Роботу, й ось де го фантазії загнали!»

А, другі, ще милосердніші, сумно

Покивуючи головами, кажуть:

«Підмовили злі люди, вгнали в трумну

Та й кинули. Ну, вже як ті обв’яжуть

Кого в свої прокляті пута, тому

Не випутатись! Жаль отсього, щирий

Був чоловік, лиш то зблудив, що злому

Товариству так насліпо увірив».

Пожалували всі мене, а далі

Пішли – хто на обід, хто в карти грати,

А хто судить запертих в криміналі, –

А я лишивсь під тином умирати.

31/V