Вибач мамо

Залишилось попелище,

Туди повільно падав сніг.

Як би мовити простіше?

Я не встиг.

Не встиг повернутись до дому.

Побачити рідних.

Випити з друзями рому.

Зробити малих.

Я обіцяв що повернусь,

Поїсти твоїх паляниць.

Приїду посміхнусь,

Наобіцяв дурниць.

Дивлюсь на своє тіло,

У голові багато думок.

Колись воно життю раділо,

А тепер готуйте вінок.

Мені було не лячно.

Я вас захищав.

Лише це було важливо.

До бою добровільно рушав.

Мамо я не знаю,

Що далі робити.

Вічним сном засинаю,

Ти повинна далі жити!

Вибач, але мені треба йти.

Я за пеклом бачу світло.

Можливо щастя зможу найти.

Здається там щось розквітло.