Вибір

Я проміняла мрію на усмішку,

міраж крайнеба на земне тепло;

життя розкрилось, мов чудесна книжка,

потоком прагнень щастя потекло.

Не вірилось захопленій дитині,

що це — новий народжувався міт,

що спрага — чи то в серці, чи в пустині —

у привид вміє замінити світ.

Коли в покірному самовідданні

заникло горде візіями “я”,

перемогло поезію — кохання,

нова, сильніша всіх, ілюзія.

І не було найменшої тут фальші:

провина — не у виборі доріг,

лише реальність висунута дальше —

до меж фантазії — наївний гріх.

Я проміняла мрію на усмішку,

міраж крайнеба на земне тепло,

одну ілюзію на іншу трішки:

альтернативи наче й не було.

1962