Вічна пам’ять

— А ти знаєш, — Гнат питає в родича Тимошки, —

Що у Києві на стінах почепили дошки

“В цім будинку жив художник”,

“В цьому жив письменник”?

А ось я живу на світі, скромний Гнат Вареник,

Одинокий, нежонатий, вигнав жінку з дому

І виплачую проценти синові малому…

А коли засну навіки у сирій могилі,

Чи напишуть щось на хаті друзі мої милі?

— Не журись, — сказав Тимошка і утішив Гната:

Ми напишем на фанері: “Продається хата”.