Вічне життя чи забуття

By Неоніла Гуменюк

Written 2019-03-18

Зеленим віялом помахує ялина

І пахне свіжістю приємною від неї.

А час так стрімко і невпинно лине,

За ранком день і полудень, і вечір.

Та нічка темна або вся у зорях

Минає непомітно, ранок знову.

Отак спливають швидко дні і роки,

Веде життя із долею розмову.

Вони тебе зненацька запитають

Що ти корисного зробив й лишив по собі,

А ти вже будеш їм відповідати

Скільки добра тут тврено тобою.

Чи вдячність маєш ти за свої справи,

А чи нема за що казать "спасибі",

Чи забуттям Господь тобі віддячить,

Чи в пам"яті нащадків будеш жити.

2017 р.