Вічність дивиться у вічі

Вічність дивиться у вічі зоряним промінням,

Шле сигнали таємничі неземним створінням.

Лине Всесвітом казкова осяйна розмова,

Спалахлива загадкова й напрочуд чудова.

Знати б мову мерехтіння, взнав би власну долю,

Мав би розум і терпіння для життя у болю.

Знав би де шукати щастя у бутті між люде,

Де сховатись від ненастя й коли сонце буде.

Та ніхто мені не скаже що шепочуть зорі,

Де межа часу проляже що минає в горі,

Коли радісною стане ця земна дорога,

Коли зрештою засяє в очах Перемога.

Лише Вічність заглядає у вічі глузливо,

Насміхається з зірками з мене мерехтливо.

Я піду в безодню, Вічність, дістануся неба

І тоді разом з зірками посміюся з тебе ...

16-18.08.2019