Від болю серце стигне і кровить

Від болю серце стигне і кровить,

Тріпоче ледь в очікуванні смерті,

Зневірених Бог не благословить,

З надіями що дійсністю роздерті.

Життя не гріє, мрії не п'янять,

З минулим залишилися бажання,

Як дзвони поминальні задзвонять,

Закінчаться усі земні страждання.

А біль все тисне, крає, рве й пече,

Пронизуючим наскрізним ударом,

І з кров'ю розтікається й тече,

І знову серцю допікає жаром.

Та серце наче квітка на снігу

Від того болю стигне і холоне,

Не втамувати пристрастей жагу

Що перетворить біле на червоне.

Та час для марень молодих минув,

Вже вічності межі вітання бачу,

Безжалісний біль втрат не оминув,

У відчаї за ними гірко плачу.

Той плач не допоможе у житті,

Він серця біль не втішить не втамує,

Чи то в юрбі чи то на самоті

Біль в серці знов вирує і панує ...

03.05.2021