Від любові до ненависті

Від любові до ненависті кроків небагато.

Це на 100% правда, змушена сказати.

Від любові до ненависті усього два кроки.

Щиро вдячна тобі, доле, за такі уроки.

Зараз я ненавиджу, а тоді любила.

«Залишися ще на хвильку», - подумки просила.

Зараз переховуюсь, тоді довіряла.

«Подивися мені в очі», - подумки благала.

І якби ти справді глянув в два мої озерця,

Ти б пишався володінням молодого серця.

Зараз я ненавиджу, а тоді любила.

Не одну поему тобі присвятила.

Любила писати про кохання вірші.

Не співчувай мені: буває і гірше.

Любила поезію і точні науки,

Бо цифри та рими полегшують муки.

Знаєш, я любила влучати в мішені.

Якби ж повернути ті миті шалені!..

Якби повернути?! Сама ж зруйнувала!

Навіщо надії намарно давала?

Давала кому? Собі… Будь чесна з собою!

Ти думала: щасливим буде лиш з тобою.

Перестань! Це так тупо, що навіть не смішно!

Ненависть згасає повільно. Це втішно!

Любов не згасає, щемить ніжно-ніжно…