Від мого серця ти забрав ключі

Від мого серця ти забрав ключі

І посилився там навічно.

Став моїм сонцем в темряві нічній

І маятником у безкраїм морі.

Моєю зіркою, що вказує на шлях 

І я завжди іду на твоє світло.

І теплим чаєм ти для мене став,

Що зігріває у холодну пору.

Моїм вогнем, що гріє моє серце.

Тим, хто розплавив мою вічну кригу.

Став тим, хто дав мені любов,

Таку, про яку і не напишуть в жодних книгах.

Ти став моїм героєм з дивних снів.

Моїм душевним спокоєм ти став.

Став моїм принцом із казок.

Й моєю вічною любов’ю став.