“Від першої зневіри злого блуду”

Від першої зневіри злого блуду

ставав рудим, як глиця восени.

Я все це перебув. Я перебуду

ще раз – тільки руку простягни.

“Легка твоя рука. Важке волосся”, –

я вишепотів це у чорну мить.

Я мав тебе.

Мені не довелося

проклясти Бога – ідола створить.